Вінницька громада прощається з вінничанами Денисом Патченком та Андрієм Сукманюком, які самовіддано боролися із російським агресором та віддали за Україну свої життя.
Про загибель воїнів повідомили у Вінницькій міській раді.
Воєнні шляхи для Дениса Патченка розпочались у 2014 році. Чоловік за покликом серця став на захист України. У період АТО/ООС на його воєнну долю випали важкі випробування, зокрема під селищем Піски Покровського району та Павлопіль Маріупольського. А з початком повномасштабного вторгнення росії Денис знову пішов обороняти Батьківщину. Був старшим солдатом у 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Брав участь у важких боях на півдні країни. За тиждень до звільнення Херсона дістав чергове поранення – цього разу надзвичайно важке, але, не долікувавшись, знову повернувся до своїх побратимів. Наслідки бойових травм загострилися у 2023 році під час зіткнень із ворогом під Бахмутом.
Після цього була тривала боротьба за його життя у багатьох клініках, але всі зусилля медиків виявилися марними. Серце воїна зупинилося 22 серпня. Денису навічно залишиться 38 років.
Народився Денис Патченко 1 листопада 1985 року у Вінниці. Закінчив 22-гу загальноосвітню школу, відслужив у армії та розпочав свій трудовий шлях. Втім, коли росія рушила на нашу землю, усі його думки та справи були пов’язані з Україною, її захистом. Вдома на оборонця чекали батьки та дружина з маленькою донечкою, якій наразі 6 років…
Церемонія прощання із Денисом Патченком розпочнеться сьогодні о 10:00 у ритуальній залі за адресою: вул. Підлісна 2-А.
Поховають воїна об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Андрій Сукманюк добровольцем долучився до захисту України вже у березні 2022 року. Воював у лавах 14-ї бригади оперативного призначення Національної Гвардії «Червона калина». Був сержантом, командиром бойової машини. Зі своїми побратимами тримав оборону на Хмельницькому, Запорізькому, а також Луганському напрямках, де найважчі бої точилися під селом Оріхове. А пізніше протистояв російському агресору на Донеччині. Свій останній бій воїн прийняв поблизу села Гродівка Покровського району 21 серпня. Йому було 53 роки.
Народився Андрій Сукманюк у Вінниці 13 жовтня 1970 року. Закінчив 13-ту загальноосвітню школу, а за професійною освітою водія подався до Закарпатської області. Там і зустрів своє кохання. Разом із дружиною зростив у місті над Бугом двох донечок. У цивільному житті займався ремонтом осель, мав золоті руки та серце, за що його любили та цінували.
Церемонія прощання з Андрієм Сукманюком розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. О. Антонова,44. А о 12:00 поминальну службу за воїном відслужать у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Чин поховання Захисника відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!
