Людей, які збирають по крупинці духовні скарби рідного краю, і зберігають їх для майбутніх поколінь, можна з впевненістю назвати Прометеями, адже вони несуть світло у наші серця і вселяють надію на краще. У Жмеринській громаді такою особистістю є Володимир Горлей – педагог, поет, краєзнавець, член Національної Спілки письменників України, керівник літературного об’єднання Жмеринського району «Калинове гроно».
З-під пера талановитого поета і упорядника Володимира Горлея вийшов новий альманах «Літературна Жмеринщина», який умістив твори авторів-сучасників Жмеринського міськрайонного літературно-мистецького об’єднання «Калинове гроно» імені Михайла Солоненка.
Володимир Савович зазначає, що цей збірний є знаковою подією у культурному житті Жмеринського району, адже літературно-мистецькому об’єднанню «Калинове гроно» (початкова назва «Криниченька») у листопаді 2023 року виповнилось 60 років від дня заснування. Літературний доробок поетів і прозаїків є яскравим свідченням того, що не міліє любов до рідного слова, до мови солов’їної.
Володимир Горлей
Жмеринчан запрошують 3 липня об 11.00 на презентацію книги у бібліотеці імені Володимира Вовкодава по вулиці Соборній.
Книга вийшла друком за сприяння громадського діяча, підприємця-мецената Володимира Скрипника, який також пише вірші.
Альманах розпочинається із цитати Михайла Солоненка та пісні на слова Володимира Горлея про Жмеринський край.
- «Жмеринський край – то колиска віків
- Мужніх, відважних в боях вояків.
- Слава козацька – то путь нелегка,
- Дух непоборимого Кармалюка.
- Мій Жмеринський краю, красо України,
- Перлина Поділля, стежина в росі…
- Хай слово крилате про тебе скрізь лине,
- Живий й процвітай у добрі і красі.»
У вступному слові до альманаху голова Вінницької обласної організації Національної Спілки письменників України Вадим Вітковський акцентує, що Жмеринський край багатий на талановитих людей, які боряться за українське слово і відкривають шляхи для молодих талантів.
«Засноване 60 років тому як «Криниченька» невтомним любителем красного слова Михайлом Солоненком, літературно-краєзнавче об’єднання вивело на широку літературну дорогу чимало талантів, імена деяких, найяскравіших, увічнені у назвах літературних премій (Павло Добрянський, Володимир Забаштанський, Володимир Вовкодав), заснованих з ініціативи члена Національної спілки письменників України Володимира Горлея, поета і краєзнавця, лауреата багатьох літературних премій та відзнак, який з 1991 року, з часу відновлення нашої Незалежності, ще будучи директором Северинівської школи, очолює це літературне об’єднання і веде його до все нових творчих перемог.
Свої творчі стежини розпочали топтати тут тепер відомі всій Вінниччині й за її межами поети Степан Литвин, Анатолій Звірик, Анатолій Загрійчук, Володимир Горлей, Алла Боровська, світлої памʼяті Володимир Джеджула – єдиний з вінницьких письменників, який виступав зі сцени Майдану зі своїми полум’яними віршами, він так і згорів дочасно у тому поетичному полумʼї, встигши видати свою книжку віршів «Полумʼям серця».
Велику роботу виконує натхненник і голова літературного обʼєднання Володимир Горлей, сказати б, потужний творчий локомотив місцевих талантів. Не шкодує для цього ні сил, ні власних скромних коштів, автор усіх нових літературно-мистецьких проектів на Жмеринщині, що стали відомі, завдяки йому, усій Україні! З повним правом його можна назвати Народним працівником культури України, бо звання Заслуженого працівника культури України, він заслужив давно і треба сподіватися Указу Президента України!
Словом, нині «Калинове гроно» має усе для того, щоб врожаїтися талантами і новими книгами та літературними відзнаками. То ж побажаємо його членам нових творчих успіхів у такий тривожний час на благо Великої Перемоги Українського Народу над російськими окупантами…», – пише голова Вінницької обласної організації Національної Спілки письменників України Вадим Вітковський.
ВІД «КРИНИЧЕНЬКИ» ДО «КАЛИНОВОГО ГРОНА»
З історії літературно-мистецького обʼєднання
Літературно-мистецьке обʼєднання «Калинове гроно» імені Михайла Солоненка (початкова назва «Криниченька») має глибокі історичні корені. Зʼявилося воно на літературній карті Жмеринщини не випадково, адже наш край здавна славиться митцями, котрі народилися, жили чи перебували в певний період свого життя у нашій чарівній подільській стороні.
Саме тут свої перші літературні твори написали Степан Руданський, Софія Тобілевич (Зося Дитківська), Михайло Коцюбинський, Валер'ян Тарноградський, Василь Хмелюк, Яків Сікорський та ін.
Літературні традиції своїх попередників продовжили письменники-земляки: Юрій Смолич, Лазар Шпинай, Павло Добрянський, Степан Литвин, Борис Слободянюк, Володимир Забаштанський, Іван Шкварко, Анатолій Загрійчук, а також краєзнавці: Михайло Солоненко, Олександр Іванишин, Володимир Кротов, Микола Овчарук, Василь Гандзійчук, Володимир Вовкодав, Михайло Антонюк, Василь Циганюк та ін.
Кожен з них зробив свій значний внесок у розквіт літератури, краєзнавства, фольклору, журналістики.
Приємно знати, що їхні творчі досягнення і здобутки становлять для нас історичну, культурну та художньо-естетичну цінність. Примноження духовних цінностей, набутих подвижниками, сьогодні продовжують жмеринчани, члени Національної спілки письменників України: Петро Перебийніс, Андрій Гудима, Анатолій Загнітко, Володимир Горлей, Юрій Юрчак, Костянтин Гнатенко; краєзнавці: Микола Біньківський, Олег Антонок, Марія Татарин, Сергій Петрук та ін.
Літературно-краєзнавчий рух на Жмеринщині
«Літературно-краєзнавчий рух на теренах Жмеринського району припадає на 60-ті роки ХХ-го століття. Подвижником літературно-краєзнавчого руху був Михайло Петрович Солоненко, талановитий педагог, письменник, краєзнавець, дослідник і публіцист, відмінник народної освіти України, який у 1961 році при редакції районної газети «Жмеринський комуніст» започаткував діяльність літературного гуртка, першими керівниками якого були Володимир Краснюк, вчитель Кацмазівської школи, Анатолій Звірик, письменник і журналіст, Жерновий – працівник редакції.
У листопаді 1963 року при редакції районної газети «Нові горизонти» Михайло Солоненко заснував літературно-краєзнавче об’єднання «Криниченька», при якому діяли творчі секції: «Поезія», «Проза», «Фольклор», «Публіцистика», «Краєзнавство». Учасниками літобʼєднання були люди різного віку, професій та творчого досвіду: вчителі, лікарі, робітники, залізничники, колгоспники.
Михайло Петрович понад 25 років спрямовував роботу літературного об’єднання. Цілющої джерельної води «Криниченьки» пізнали Анатолій Звірик, Григор Мовчанюк, Андрій Гудима, Степан Литвин, Анатолій Загрійчук, які в майбутньому стали членами Національної спілки письменників України; краєзнавці — Володимир Вовкодав, Микола Біньківський, Михайло Антонюк, Олександр Іванишин, Володимир Кротов, Микола Овчарук, Василь Гандзійчук. Про це свідчать спогади, матеріали досліджень краян.
Михайло Петрович Солоненко — педагог і літератор
Михайло Солоненко завжди залишався унікальним у всьому: зумів згуртувати навколо себе ініціативних і творчих людей на користь конкретної справи.
Був організатором і керівником районного відділення Українського товариства охорони памʼяток історії та культури, ректором Жмеринського народного університету пропаганди памʼяток історії та культури.
Маючи впевнену і ціленаправлену вдачу, ініціював відкриття у Жмеринці та районі біля десятка музеїв: краєзнавчі музеї у Жмеринці, Браїлові, Кармалюковому, Станіславчику, кімнату-музей Юрія Смолича у Жмеринській СШ Nº1, музей літератури Михайла Коцюбинського в Станіславчику, музей композитораП. І. Чайковського в Браїлові, С. Я. Надсона в Носків-цях. Турбувався про відкриття памʼятників Устиму Кармалюку в с. Кармалюкове, Т. Г. Шевченку — в селах Северинівка та Олександрівка Жмеринського району.
Михайло Солоненко мав тісну творчу дружбу із багатьма краєзнавцями. Так у 1972 в Одеському видавництві «Маяк» вийшла колективна збірка творів «Краса України — Поділля» (упорядники В. М. Борщевський, М. К. Гненний, М. П. Солоненко). До книги увійшло оповідання Михайла Петровича «Браїлівські зустрічі» (про Петра Ілліча Чайковського).
У 1974 у співавторстві з учителями історії Олександром Іванишиним та Володимиром Кротовим видав путівник «Жмеринка».
Крім педагогічної праці та вивчення історії рідного краю, Михайло Петрович займався дослідницькою, літературознавчою та літературною діяльністю. У періодичній пресі друкувались його новели, оповідання, уривки з повісті про відомі і маловідомі сторінки життя і діяльності митців — письменника Михайла Коцюбинського (перебування родини Коцюбинських у Станіславчику), композитора П. І. Чайковського в Браїлові і Сьомаках, поета Надсона в Носківцях. Написав пʼєсу «Устим Кармалюк», нарис «Жмеринка — місто Юрія Смолича».
Анатолій Подолинний — професор Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинького, письменник, публіцист, заслужений працівник культури України високо цінував досягнення Михайла Солоненка:
«Належав до кращих учителів області й України. За творчу педагогічну діяльність присвоєно звання Відмінника народної освіти України. Будучи скромною людиною, уникав метушні, самозвеличення, залишався не те, що в тіні, але в спокійному річищі щоденної улюбленої праці. Не запобігав перед «сильними світу цього». Був ерудованою людиною з універсальними інтересами: освічений інтелігент, який мав у себе вдома унікальну книгозбірню! Сам друкувався і заохочував інших, ініціював різні культурні починання.
Завжди урівноважений, стриманий у рухах, приязний, з розумним поглядом. Теми його індивідуальних розмов стосувалися тільки історії, культури, мистецтва, школи.
Любив Україну, українську мову. Це відразу відчувалося у спілкуванні… І хоч проти влади він відкрито не виступав, але вона гостро вбачала в ньому «не свого», тому КГБ опікувалося ним упродовж усього його жмеринського періоду життя.
Таким він залишився у памʼяті тих, хто його знав, як ревного охоронця, оберігача рідної історії і культури, народного українського духовного світу».
Про творчу спадщину Михайла Петровича жмеринський краєзнавець Микола Біньківський відгукнувся монографією «Учитель, краєзнавець, письменник, Людина», у якій зазначив: «…Михайло Солоненко був людиною енциклопедичних знань, присвятив майже все своє життя вивченню історії малої батьківщини… Учасник обласних конференцій на тему «Сучасні фольклористи Вінниччини». Передавав знання і досвід молодим. Гордився успіхами своїх вихованців — слухачів літобʼєднання «Криниченька». Про себе залишив незабутні спогади», – розповідає керівник літературного об’єднання Володимир Горлей.
