Міністерство культури та інформаційної політики України провело організаційну зустріч для представників закладів культури щодо політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я.
Про це повідомляє пресслужба МКІП, передає Укрінформ.
«Безбар’єрність — це не тільки про людей з інвалідністю, це набагато ширше поняття, яке містить різні аспекти. І в усіх цих процесах держава має створити відповідні умови, які б забезпечили не тільки вільний доступ до культурних закладів та послуг, але й робочі місця», — сказав т.в.о міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Під час зустрічі присутнім презентували Методичні рекомендації щодо організаційної діяльності з питань безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління МКІП.
Учасники також обговорили питання відвідування закладів культури людьми з інвалідністю, а також їх працевлаштування у цих закладах.
«Ми розуміємо, що безбар’єрність — це нова суспільна норма. Це наскрізна тема яка буде актуальна ще десятки років. За час повномасштабного вторгнення кількість людей з інвалідністю зросла до трьохсот тисяч і кожен день це число росте. Вони повертаються з фронту, приїжджають з тимчасово окупованих територій та інших місць та адаптуються до суспільного життя і воно має бути повноцінним. Ці люди так само мають бути працевлаштовані та мати вільний доступ до інформації та культурних послуг», — сказала начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКІП Леся Хемраєва.
Ознайомитися з Методичними рекомендаціями можна за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, у 2020 році Президент Володимир Зеленський підписав указ "Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні", завдяки чому надалі ухвалили Національну стратегію безбар'єрності, План заходів із подолання бар’єрів, а також з’явилася Рада безбар’єрності при Кабінеті Міністрів.
На базі запропонованого першою леді бачення безбар’єрного суспільства великі компанії-працедавці об’єднались у спільноту «Бізнес без бар’єрів»; із громадськими організаціями було розроблено електронний «Довідник безбар’єрності» – перший посібник із коректного спілкування. Реалізовано також кілька інфраструктурних проєктів, щоб безбар’єрними ставали простори в громадах і культурних закладах.