Нещодавно у Вінниці відбулось засідання комісії з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського. А сьогодні, 26 вересня, ці премії отримали лауреати та лауреатки.
Як повідомляло видання «Новини Вінниці», цьогоріч премії присудили в п’яти номінаціях:
Художня проза: Євген, Лікар, Дубровський (Київ) «Історія, яку варто почути»;
Поезія: Юлія Броварна (Вінниця) «Сепія»;
Науково-популярна література: Володимир Горлей (Жмеринка) «Видноколо подільського жайвора»;
Дитяча література: Еліна Заржицька (Дніпро) «Легенди про козаків»;
Художній переклад: Дмитро Чистяк (Київ) «Край неогортанний».
Також відзначили окремою відзнакою роман «Завод» Ігоря Мисяка, загиблого воїна з Києва.
Варто зазначити, що премії вручали у приміщенні Вінницького академічного театру ляльок. Також вручення премії приурочили до святкування 160 річниці з дня народження видатного українського класика, «Великого Сонцелюба» Михайла Коцюбинського. У ці дні в області відзначають цей ювілей.
Під час вручення премії імені Михайла Коцюбинського стався казус, мало помітний людям не втаємниченим. Але ця деталь не пройшла повз увагу нашого кореспондента.
За статутом премії, вона з 1992 року набула статусу Всеукраїнської, а серед засновників премії є і Вінницька обласна рада. Але цього року депутати облради не виділили коштів на фінансування заходів. Їх профінансували в ОВА та меценати.
Заступник голови облради Ігор Івасюк, який був присутній у залі (там же вшановували працівників бібліотек області з нагоди професійного свята, на світлині в центрі), навіть відмовився виходити й вручати нагороди лауреатам.
Тож нагороди переможцям вручали директор департаменту гуманітарної політики ОВА Володимир Буняк та начальниця управління культури та креативних індустрій Ольга Дернова.
Але повернімося до вручення премій та лауреатів.
Зауважимо, що не всі вони приїхали у Вінницю. Не було лауреатки Еліни Заржицької з Дніпра та киянина-перекладача Дмитра Чистяка. Їм нагороди передадуть при першій же нагоді.
Тож премії отримали Євген Дубровський (псевдонім – Лікар Дубровський), вінничанка, поетеса, художниця та дизайнерка Юлія Броварна та знавець Жмеринщини та Вінниччини Володимир Горлей. До речі, йому колеги-письменники вручили й спеціальну відзнаку: «За любов до життя».
Видання «Новини Вінниці» вже спілкувалося раніше з вінничанкою Юлією Броварною, і вона розповіла, що є для неї ця премія, та про те, як творилася двомовна книжка віршів (українською та польською мовами) «Сепія».
А для прозаїка Лікаря Дубровського присудження літературної премії імені Михайла Коцюбинського стало взагалі несподіванкою.
Як він зазначив виданню «Новини Вінниці», подав свій твір на конкурс, не сподіваючись на нагороду.
«Так склалося, що я не професійний письменник, я лікар. Пішов з перших днів війни добровольцем. І власне, й книжку «Історія, яку варто почути», я не планував спочатку писати. Вона народилася із моїх щоденників, фронтових нотаток, записів, ремарок, діалогів, які я записував у старенький смартфон, щоб в перерві між обстрілами і боями не очманіти, пригадуючи побачене. А потім з цього матеріалу викристалізувалася книга. І я вирішив її видати та присвятити знайомим та незнайомим Захисникам, які наближають нашу перемогу, і яких, нажаль, вже немає з нами…
Це не моя перемога, це перемога моїх друзів, тих хто ще воює, ветеранів та тих, хто поліг в боях, помер від ран…
Коли мені повідомили, що я став лауреатом Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського, то я спершу подумав, що це так хтось жартує. У мене й зараз буря емоцій. Я ще досі не можу прийти в себе.
Я впевнений, що буде написано багато книжок на теми нашої війни. І історичних, і публіцистичних, художніх, журналістських розслідувань. Усе це буде. А поки що я написав цю книгу, яку присвячую військовим, ветеранам. Вони зараз дуже потребують моральної підтримки. Це щира подяка моїм друзям. Тим хто наближає нашу перемогу. Їм і присвячую цю книгу, яка б взагалі, не мала б побачити світ», – так емоційно і чесно розповів Євген Дубровський про свій перший літературний твір, який одразу ж здобув престижну нагороду.
Як зазначив Лікар Дубровський, що ще не знає, чи продовжуватиме він свої письменницькі пошуки та доробки, але ця премія та ця книга вже є для нього є особливою, бо народилася на війні, і у ній про війну та військових.
Ось так, вперше за історію існування Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського, одну з основних номінацій посів письменник, який творчо народився на війні. Такі от сюрпризи підкидає наша доля…