Цій історії та героїзму Українського Воїна позаздрять найвибагливіші сценаристи голівудських блокбастерів. Та, на превеликий жаль, через безпідставну, нічим не спровоковану агресію росії проти України все це сталося в реальності… Історію з життя нашого земляка, уродженця села Широка Гребля і колишнього сільського голови цього ж села оприлюднив 20-й Окремий батальйон Спеціального призначення ОПБр.
- 156 уламків. Рівно стільки українські медики дістали з тіла нашого Побратима Олександра, на псевдо Кащєй, – йдеться в повідомленні.
Під Урожайним на Донеччині, де ми тримаємо ввірену ділянку фронту, щодня та щоночі тривають запеклі бої.
В той ранок московити тричі травили наших Воїнів газом, скидаючи отруту з дронів. Паралельно зі скидами відбувалися штурми піхотою, яку підтримувала ворожа артилерія.
Під час одного такого штурму наші Побратими вдвох знищили сімох окупантів на підступах до позиції, але отримали поранення після вибуху ворожого дрона.
Олександру сильно пошкодило праву руку (розірвало сухожилок). Один з уламків прошив ребра і застряг в правій легені.
- Я розумів, що в цій ситуації просто не зможу нормально зняти, а потім одягнути броник і все, що на мені. Тому просто запхав лівою рукою футболку якомога глибше в дірку між ребрами, – розповів Олександр.
Повідомивши по рації, що прямує на евакуацію, він вибрався з окопу.
Ще не встиг роздивитися, що до чого, як один з окупантів чергою прострелив йому ноги. Наш Воїн знищив ворога, попри те що права рука майже не функціонувала. І продовжив шлях до медиків.
Він вже побачив далекий силует Побратима, коли Олександра наздогнав ще один ворожий дрон.
Кащєй швидко присів і згрупувався так, щоб броник з нашийником та напашником максимально закривали його тіло, і виставив поперед себе зброю… Відчув потужний удар..
- Коли отямився, я буквально побачив, як витікає моє ліве око. Все тіло страшенно боліло, я розумів, що на мені дуже багато дірок і рваних ран, і що часу в мене небагато. Тож я просто продовжив повзти в тому напрямку, в якому я до цього бачив Побратима.
- Хочу подякувати командуванню і начальнику нашої медслужби за швидку евакуацію. Це не якісь там гучні слова. Я розумію, що якби командири та медики швидко не організували для мене евакуацію, то я би зараз це вам не розповідав, – додав Олександр Антонович.
В цей день його син, який також служить в нашому батальйоні, привіз батькові відзнаку від Президента України.
Зичимо нашому Герою швидкого одужання.
Уклінно вдячні українським лікарям за порятунок життя Побратима.
Ми обов’язково помстимося за кожного і кожну.
Якщо бажаєте підтримати цю помсту, то тут можна задонатити на бойову частину дронів:
Банка
https://send.monobank.ua/jar/5KDimJA1DJ
Картка: 5375 4112 1932 3883
