За І півріччя 2024 року у Вінницькій області на території шести районів області зареєстровано 39 випадків лабораторно підтвердженого сказу серед тварин (проти 58 випадків за аналогічний період минулого року). Зокрема, у котів – 16 випадків, у лисиць – 10, у собак – 9, ВРХ та ДРХ – 4 (3 випадки – коза, 1 випадок – корова).
За даними ВООЗ, у 99% випадків захворювання та смерті людини від сказу джерелом збудника є собаки та кішки. В Україні – в 50 % кішки. Близько 40% жертв укусів ймовірно хворих на сказ собак – діти віком до 15 років.
Впродовж 6 місяців 2024 року до медичних закладів за антирабічною допомогою звернулося 2011 осіб внаслідок нападу тварин або їх неадекватного поводження, що на 13,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Антирабічні щеплення були призначені 946 особам, що становить майже 47% від звернень за такою допомогою. На сьогодні 140 осіб, які постраждали від нападу хворих на сказ тварин, отримують антирабічне лікування.
Сказ – це гостре особливо небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Характеризується стрімким пошкодженням центральної нервової системи та завжди закінчується смертю в разі настання симптомів захворювання. На сьогодні специфічне лікування проти сказу відсутнє. Щороку від цього захворювання в світі гине понад 55 000 людей і більше 1 млн тварин; 95% випадків смерті від сказу фіксують в Африці та Азії.
У людини інкубаційний період сказу (від моменту укусу до перших проявів захворювання), як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, в залежності від місця укусу.
Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів, захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
За останні десятиріччя епідемічна ситуація в Україні щодо захворюваності людей на сказ залишається нестійкою – реєструються поодинокі випадки захворювання, наявні умови до зараження внаслідок циркуляції вірусу сказу серед тварин.
На Вінниччині був зареєстрований випадок сказу у людини у вересні 2023 року. Укушений у липні 2023 року домашньою кішкою 61-річний чоловік не звертався за медичною допомогою до появи клінічних проявів. Спостереження за кішкою не проводилось: тварина втекла.
Джерелом і резервуаром збудника сказу є усі теплокровні тварини, з яких найбільш небезпечні для інфікування людини – м’ясоїдні (дикі та домашні). Людина може інфікуватися збудником сказу від хворої на сказ тварини через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри та потрапляння контамінованої збудником сказу слини на слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки – з-поміж свійської фауни, а в дикій природі – лисиці та вовки. В Україні головним джерелом збудника сказу у дикій природі є червоні лиси, збудник сказу виявлявся також у кажанів.
Серед свійських тварин особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема, собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі. В останні роки збільшилась роль котів, які нерідко мають спільні з лисицями території лову мишей. Досить часто хворіють на сказ також сільськогосподарські тварини.
Лише кваліфікована та своєчасна антирабічна допомога залишається однією з найбільш важливих ланок у комплексі заходів захисту від захворювання людей на сказ.
Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
Автор тексту – лікар-епідеміолог Світлана Кушнір, Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб.
