У Верховній Раді створюють спеціальну міжкомітетську робочу групу із захисту об’єктів культурної спадщини.
Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк, передає Укрінформ з посиланням на сайт політсили.
«Завдання робочої групи – напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть розв’язати проблему довільного знищення пам’яток, яка хоча й загострилася внаслідок російської збройної агресії, але не є новою для України внаслідок дій забудовників і сумнівних рішень місцевих рад», — сказала вона.
Як зазначила Шуляк, до робочої групи, крім членів комітету містобудування, увійдуть представники комітету гуманітарної та інформаційної політики, народні депутати, представники Мінвідновлення, Міністерства культури та інформаційної політики, центральних і місцевих органів влади, а також науковці й експерти у сфері культурної спадщини.
Фото: Слуга народу
«Наша мета – знайти всі законодавчі шпаринки, що дозволяють знищувати пам’ятки заради нового будівництва. Знайти, ліквідувати їх і сформулювати нове, чітке і зрозуміле законодавче поле без шпарин для його обходу», – заявила вона.
Зокрема, Шуляк вказала, що схема, яку забудовник використав для знесення історичної будівлі — садиби Маліна (або садиба Зеленських — ред.) у Києві, за останні пів року використали ще два забудовники, за ініціативою яких знесли історичні будівлі на Рейтарській та Набережно-Хрещатицькій під будівництво ЖК і бізнес-центру.
За її словами, забудовник, який задля ділянки під будівництво чергового ЖК днями зніс історичну садибу Маліна, вів нечесну і зухвалу гру за неї понад 7 років. У 2017 році впритул до садиби Маліна, зведеної ще у 1890 році, він збудував 11-поверховий ЖК Turgenev. А роком пізніше запланував побудувати другу чергу — вже на ділянці самої садиби Маліна.
“Уповноважені органи охорони культурної спадщини за весь цей час не зробили нічого заради порятунку будівлі — попри всі підстави для цього обʼєкт не внесли до реєстру об'єкти культурної спадщини і навіть не надали статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини”, — підкреслила Шуляк.
За її словами, останнім часом ледь не щомісяця надходять тривожні новини про знесення або спробу знесення чергової памʼятки. В деяких випадках — завдяки суспільному розголосу, злочину вдається запобігти, але є випадки, коли навіть він не допомагає. Натомість, стверджує Шуляк, місцева влада для захисту історичних будівель не робить нічого, а іноді навіть допомагає. Більше того, забудовники дедалі частіше стали оскаржувати судові рішення про заборону знесення. Це, на думку парламентарки, стає негативним трендом і цю схему потрібно присікти.
Нардепка як приклад навела демонтаж будівлі на Набережно-Хрещатицькій, відомої як садиба Бубнових. Його розпочали у серпні 2023 року, і через місяць — після суспільного розголосу і завдяки громадським активістам, було прийнято рішення внести історичну будівлю до Переліку об'єктів культурної спадщини.
“Але до цього уповноважені органи у сфері охорони культурної спадщини не тільки не вживали заходів для захисту історично цінної будівлі, а навпаки — погодили проєкт будівництва, який фактично міг знищити пам’ятку. Як результат — на момент, коли КМДА передумала і “вирішила” захистити історичний будинок, йому вже було завдано непоправної шкоди”, — сказала Шуляк.
Інший кейс, на який вона звернула увагу, — спроба знесення флігелю садиби Київського повітового земства на Рейтарській, наказ на внесення якого до Реєстру нерухомих пам‘яток МКІП видав 28 вересня 2023 року. Але тоді, підкреслила Шуляк, забудовник подав до суду, щоб визнати цей наказ протиправним. Першу інстанцію забудовник програв на початку січня 2024 року. Але після цього — у травні цього року, була апеляція, за якою суд задовольнив позов забудовника та скасував наказ МКІП про занесення флігелю до реєстру. Але не тому, що будівля не має статусу пам‘ятки, а через процедуру її внесення до реєстру у вересні 2023 року”, — пояснила Шуляк.
За її словами, реєстр нерухомих пам'яток України запущено в тестовому режимі 10 квітня 2024 року і для його повноцінного запуску з наявними темпами верифікації даних знадобиться п’ять-десять років. Наразі користувачі можуть не лише ознайомитися з обліковою інформацією, а й побачити охоронні зони об'єкта. Однак поки що є деякі технічні обмеження: ознайомитися з документацією можна лише на об'єкт, дані щодо якого внесено до системи й верифіковано.
Щоб реєстр повноцінно виконував свою пам’яткоохоронну й антикорупційну функцію, крім запуску інформаційно-комунікаційної системи, потрібно реалізувати ще кілька важливих кроків. Зокрема, внести документацію щодо всіх 144 тис. об'єктів, інвентаризувати їх, стосовно деяких оновити інформацію. Дані про майже 105 тис. об'єктів було внесено ще в листопаді 2023 року, але поки що не верифіковано, зазначила Шуляк.
Як повідомлялось, Садиба Зеленських — це дерев'яна, обкладена цеглою будівля, зведена у 1890 році на замовлення купця Василя Маліна. З 1911 по 1915 роки там проживала сім'я заможних міщан Зеленських. Споруду почали розбирати у 2021 році, але завдяки суспільному розголосу тоді роботи припинились.
Минулого тижня стало відомо, що садибу Зеленський знесли. У столичній поліції заявили, що розпочали розслідування.
Ввечері 20 липня близько тисячі людей зібралися під КМДА на акцію протесту проти знесення садиби Зеленських.
23 липня правоохоронці повідомили про підозру співвласнику садиби Зеленських, який дав вказівку на її знесення.
